- завіряти
- -вірям, Вр.1. Крутити очима, нахмурюватись.
- Штоси ся їй не сподобало й завірила очы.
2. Завірювати, затверджувати документи.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
- Штоси ся їй не сподобало й завірила очы.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
завіряти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
завіряти — я/ю, я/єш, недок., заві/рити, рю, риш, док., перех. 1) Юридично оформляти печаткою і підписом документи, ділові папери і т. ін., стверджуючи їх правильність, достовірність. 2) також без додатка, розм. Те саме, що запевняти 1). 3) діал. Довіряти … Український тлумачний словник
завірити — див. завіряти … Український тлумачний словник
завіряння — я, с. Дія за знач. завіряти … Український тлумачний словник
завірятися — я/ється, недок. Пас. до завіряти 1) … Український тлумачний словник
засвідчувати — ую, уєш, недок., засві/дчити, чу, чиш, док., перех. і неперех. 1) Повідомляючи про щось, підтверджувати правдивість, правильність чого небудь. || Підписом або печаткою завіряти що небудь. •• Засві/дчувати пова/гу виражати своє шанування кому… … Український тлумачний словник
посвідчувати — ую, уєш, недок., посві/дчити, чу, чиш, док., перех. і неперех. 1) Будучи свідком чого небудь або добре обізнаною у якійсь справі людиною, підтверджувати істинність, правильність чого небудь; свідчити. || Підтверджувати що небудь поглядом,… … Український тлумачний словник
свідчити — чу, чиш, недок., перех. і неперех. 1) Будучи свідком, очевидцем чи обізнаною у певній справі особою, підтверджувати істинність, правильність чого небудь. || Повідомляти, стверджувати що небудь (у книгах, документах). •• Сві/дчити пова/гу (подя/ку … Український тлумачний словник
убезпечати — довірятись, завіряти … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
припускати — I а/ю, а/єш, недок., припусти/ти, ущу/, у/стиш, док., перех. 1) Вважати за можливе, ймовірне що небудь. || у знач. вставн. сл. припусті/мо і припу/стимо. Уживається для вираження ймовірності чого небудь. Припускати думку. 2) перев. із запереч. Не … Український тлумачний словник